РОЗДІЛ 2

 Експериментальна модель формування інтересу до літератури у дітей старшого дошкільного віку засобами мистецтва

В ході вивчення теоретичних основ проблеми дослідження ми з’ясували, що в теорії дошкільної лінгводидактики проблема формування інтересу до літератури у дітей дошкільного віку визначена актуальною; фахівцями описані різноманітні методи і прийоми становлення пізнавальних інтересів у дітей різних вікових груп; творчі працівники дошкільних закладів також прагнуть у практичному аспекті розв’язати проблему збагачення пізнавальної діяльності вихованців.

Плануючи педагогічне дослідження, ми сформулювали наступні завдання:

1)    визначити наукові основи проблеми дослідження;

2)    провести констатувальний етап педагогічного експерименту, який має з’ясувати наявність означеної проблеми у роботі працівників дошкільних закладів Вінниччини;

3)    сформулювати експериментальну модель формування інтересу до літератури у дітей дошкільного віку засобами мистецтв, яка покликана вирішенню проблеми.

Збагачення читацького досвіду дітей старшого дошкільного віку, як переконує проведений аналіз науково-педагогічної літератури, можливе за умови використання різноманітних форм навчально-виховної роботи [1, 391]. В ході педагогічного експерименту ми не лише опрацювали теоретичні джерела, але й провели констатувальну фазу експерименту на виявлення досвіду спілкування з книгою у вихованців старших груп дошкільних закладів м.Вінниці.

Експериментальна робота щодо виявлення рівня елементарної літературної освіти дітей старшого дошкільного віку проводилась нами у старших групах  ДНЗ № 51 міста Вінниці.

Дослідження передбачало три аспекти, які дали можливість об’єктивно оцінити рівні літературних інтересів старших дошкільників. Перший аспект пов’язаний з вибором та обґрунтуванням техніки проведення експерименту. Ми визначили стадії організації експериментальної роботи – постановка завдання, вибір впливових факторів, розробка документації експерименту (схеми, план та ін.). Передбачалося усне опитування дітей та заповнення  анкет їхніми батьками. Також для констатувального етапу експерименту ми дібрали різноманітні навчальні творчі ігри, тематику бесід на встановлення у дітей інтересу до читання (слухання) дитячої літератури [2, 114].

В констатувальному етапі експерименту брали участь по 20 дітей груп №7 (експериментальна) та №5 (контрольна). Ми провели попереднє опитування дітей з метою виявлення інтересу до книги. На запитання „Що ти хочеш, щоб тобі купила мама?” ми почули від дітей такі відповіді: „Машинку” , „Ляльку”, „Цукерки” тощо. На жаль, відповіді „Книгу” не було.

Визначення рівнів елементарної літературної освіти, на нашу думку, мало передбачати ознайомлення організаторів експерименту з наявними знаннями старших дошкільників щодо різноманітності світу дитячої літератури, з умінням застосовувати набуті знання художніх творів у різних життєвих ситуаціях (на заняттях, у хвилини дозвілля, під час режимних заходів тощо), з палітрою пізнавальних інтересів вихованців. Тому під час дозвілля ми запропонували дітям старших груп №5, 7 ДНЗ №51 м.Вінниці виконати кілька діагностичних завдань, а також підтвердили отримані експериментальні дані результатами опитування батьків наших вихованців.

Подамо огляд і результати опитування дітей контрольної та експериментальної груп.

                                                                                             Таблиця 1

              Завдання для дітей  №1 „Виявлення знань про книгу”

Під час виконання завдання вихованцями старших груп ми переконалися, що більша частина дітей полюбляє слухати твори дитячої літератури і просить батьків про це, але батьки найчастіше ігнорують прохання дітей. Отже, серед пізнавальних інтересів дітей старшого дошкільного віку присутні і читацькі інтереси.

Також ми виявили, що більшість дітей не знають імені жодного сучасного письменника. Лише окремі вихованці називали найвідоміших письменників, як от Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, проте на уточнююче запитання „Що ви знаєте про творчість цих письменників?” діти утруднювалися із відповіддю, недостатньо знали й  могли дещо розповісти про життя і творчість вижатних українських письменників, назвати їхні твори.

Завдання № 2 „Зображення на папері улюблених казкових героїв”

До констатувальної фази експерименту ми готувались заздалегідь. На заняттях та у хвилини дозвілля читали дітям народні казки, невеличкі оповідання, а також епічні й ліричні вірші. Згодом діти отримали завдання зобразити на аркуші паперу свого улюбленого казкового героя. Вихователі й експериментатор не підказували малятам можливі варіанти відповіді, не втручалися у виконання дитячих малюнків.

В ході цієї стадії констатувального експерименту ми отримали такі результати.          

                                                                                                 Таблиця 2 

Як бачимо, у дітей дуже вузьке коло знань народних казок („Колобок”, „Курочка Ряба”), більшість малят просто малює вигаданих героїв або ж героїв комп’ютерних ігор та  мультфільмів. Зауважимо, що причиною такого становища може бути відсутність занять з дисципліни „Робота з дитячою книгою”, що не передбачено сучасними програмами дошкільного виховання.

Ми провели також анкетування батьків наших вихованців з тим, аби визначити, як вони вдома збагачують у своїх дітей інтерес до книги.

Завдання № 3  „Анкетування для батьків”

1)    Чи є у вас домашня бібліотека?

ü Так – 24

ü  Ні – 16  

2)    Які твори в ній переважають?

ü Прозові – 26

ü Поетичні – 14

3)    Чи читаєте ви книги всією родиною ?

ü Так – 18

ü Ні – 22

4)    Які книги просить прочитати ваша дитина?

ü Казки – 18

ü Вірші – 8

ü Енциклопедичні книги – 4

ü Не просить – 10

5)    Чому надає перевагу ваша дитина?

ü Телевізору – 8  

ü Комп’ютеру – 22

ü Книзі - 6

ü Іграм на вулиці - 4

      Бесіди з батьками підтвердили, що батькам зручніше купити дитині іграшку, з якою вона буде гратися самостійно, оскільки на читання книги треба мати час, якого у дорослих завжди не вистачає. Можливо, саме через це більшість дітей надають перевагу дозвіллю засобами мультимедіа, а не книги.

Результати опитування дітей контрольної та експериментальної груп та  їхніх батьків виявилися дуже подібними. Це підтверджує тезу, що без систематичної та цілеспрямованої педагогічної корекції інтерес до книги у дітей дошкільного віку сам по собі не сформується. Необхідна взаємна й узгоджена робота вихователів та батьків вихованців.

Для визначення рівнів елементарної літературної освіти у старших дошкільників ми виокремили такі критерії:

-        ініціативність у спілкуванні з дитячою книгою;

-        стійкість інтересу до читання дитячої книги;

-        ступінь самостійності;

-        різноманітність читацьких інтересів;

-        обізнаність у світі дитячої літератури.

За цими ознаками ми умовно віднесли дітей до високого, достатнього  та початкового рівнів читацького досвіду.

Високий рівень: дитина виявляє стійкий інтерес до художньої літератури; проявляє ініціативу у спілкуванні з дитячою книгою, самостійно розглядає зміст літературних творів, ініціює роботу із творами різних жанрів та різноманітною літературою. Твори, з якими ознайомилася, викликають емоційне піднесення та стійкий інтерес. Активний слухач. Виявляє інтерес до всіх виховних заходів літературного характеру.

Достатній рівень: дитина виявляє емоційний інтерес до мистецтва слова, але до роботи з книгою заохочується за допомогою дорослих. Твори, з якими ознайомилася, викликають емоційне піднесення та стійкий інтерес. Дає словесні характеристики персонажам прочитаних (прослуханих) творів. Виявляє активність у різноманітних виховних літературних заходах, проте з певними складнощами визначається із власними творчими можливостями та інтересами.

Початковий рівень: низька емоційність, дитина виявляє інтерес до художньої літератури тільки з ініціативи дорослого. Розуміє зміст літературного твору, але не спроможна виділити одиниці сюжету. Не виявляє активності в колективній творчій діяльності літературного характеру. Не самостійна, виконує завдання тільки з допомогою вихователя. Інтерес до літератури не стійкий, переважають твори певного жанру.

Подамо результати опитування наших респондентів та цілеспрямованого спостереження за роботою дітей на заняттях з навчання грамоти в узагальнюючій таблиці.                                        

                                                                                 Таблиця 3

Рівень читацького досвіду	Контрольна група		Експериментальна група
	кільк	%	кільк	%
Високий рівень	4	20	4	20
Достатній рівень	6	30	7	35
Початковий рівень	10	50	9	45

 Як бачимо, 55 % дітей продемонстрували високий і достатній рівні читацького досвіду. Проте 45% дітей (майже кожна друга дитина) потребують негайного втручання у пріоритети пізнавальних інтересів.

Таким чином,  для зміни наявного стану літературної освіти дітей, вважаємо необхідним для дітей високого рівня пізнавальних інтересів активніше залучати їх до літературно-творчої роботи на навчальних заняттях, до виступів на музично-літературних святах та розвагах, до опрацювання літературних творів через суміжні мистецтва. Щодо дітей достатнього рівня пізнавальних інтересів вихователям важливо пам’ятати, що при проведенні індивідуальних та індивідуально-групових занять слід систематично звертати увагу на формування інтересу до книги, пропонувати висловитись, сформулювати свою думку, власну позицію; а для дітей початкового рівня читацької обізнаності – проводити індивідуальні заняття з метою широкого ознайомлення з літературними творами, а також активно залучати батьків вихованців до організації пізнавальної роботи малят з художньою книгою.