Методична скарбничка

З яких казок?     Мета. Вчити дітей активно і вільно використовувати знайомі казки. Розвивати вигадку, винахідливість, почуття гумору. Формувати оцінно-контрольні вміння.     Обладнання. Основні персонажі знайомих дітям народних казок. Картинки, які зображують різні епізоди з них. Короткі (2—3 речення) фрагменти тексту, які розкривають сутність казки або вчинки, котрі характеризують героїв. Музичні записи.     Хід гри. Дітей розподіляють на дві групи, одні загадують казку, інші відгадують її. Перші, знайшовши заздалегідь захованих персонажів, під музику проходять перед другими. Кожний, хто вгадує, з якої казки персонаж, далі йде разом з ним і дитиною з першої групи. Коли всіх персонажів упізнали, музика замовкає. Діти ще раз називають персонажі й казку, з якої вони прийшли. Діти з першої групи задають будь-які запитання про події казки і пригоди її героїв. Діти з другої групи, які відповіли на всі питання, переходять у першу групу. Кожен з них отримує одну-дві картки. Не показуючи їх іншим, діти складають за картинками казки.  Доріжка (Автор Огородник Т.К.)

Програмовий зміст: Навчити дітей орієнтуватися на обмеженій площині, відповідно до словесної вказівки. Закріплювати навички рахунку, змінюючи напрямок. закріплювати порядкову лічбу. Розвивати м'язи ока, увагу, пам'ять і зосередженість. Активізувати словник прислівниками: вправо, вліво, вгору, вниз. Збагачувати словник іменниками, прикметниками, дієсловами відповідно до лексичних тем: квіти гриби, ягоди, дерева, посуд, одяг. Виховувати кмітливість, зацікавленість, вміння вислухати відповідь товариша. Матеріал: великі демонстраційні картки відповідно до лексичних тем, поділені на клітинки; імпровізаційні картки пересувки: метелик, равлик, бджілка, муха, літак, щіточка. 1. На яку квітку сів метелик. 2. Куди заповз равлик. 3. З якої квітки бджілка збирає мед. 4. На що сіла муха. 5. На яку злітну смугу сів літак. 6. Що будемо чистити щіточкою. Варіанти гри: 1. Вихователь садить метелика на квітку. Дитина називає квітку. Описує її, розповідає де росте. 2. Вихователь садить метелика на праву (ліву) нижню квітку і полетів метелик - одну (дві) клітинки вгору (вниз), одну (дві) клітинки вліво (вправо).... Сподобалася йому ця квітка і він сів спочивати, та поласувати солодким соком (нектаром). На яку квітку сів метелик? Як нам треба всім чинити, щоб з природою дружити     Мета: закріпити знання дітей про безпеку життєдіяльності у природному середовищі, пов'язану із сезонними змінами; про пори року та їхні характерні ознаки; активізувати словник прикметниками та дієсловами; розвивати зв'язне мовлення, зорову увагу, елементи логічного мислення (аналіз, порівняння, класифікацію), уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Виховувати дбайливе ставлення до природи та до власного здоров'я.     Обладнання: чотири великі картки-розгортки різних кольорів відповідно оформлені за порами року. (Біла — зима; синя — весна; зелена — літо; жовта — осінь). Кожна картка згинається вдвоє. На лівій половині наклеєний аркуш із зеленою рамкою (там будуть розташовані сюжетні картинки із зображенням того, що можна робити дітям цієї пори року); на правій — аркуш із червоною рамкою (для сюжетних картинок із зображенням дій, які можуть зашкодити здоров'ю). Сюжетні картинки (усього їх 32 — по 8 для кожної пори року). Хід гри     Варіант 1. Педагог почергово (урозсип) показує дітям сюжетні картинки. Дитина називає зображену пору року і, якщо відповідь правильна, отримує картинку. Якщо вона правильно не назвала пору року, то пропускає хід. Виграє той, у кого збереться найбільше картинок.     Варіант 2. Педагог почергово показує дітям сюжетні картинки. Дитина визначає пору року і складає за картинкою просте речення.     Варіант 3. У грі використовуються і великі картки. Педагог складає просте речення за картинкою, підкреслюючи, що можна робити, а чого ні. Діти визначають пору року і викладають картинки на рамкованих картках (дозволені дії — зелена рамка; шкідливі для здоров'я — червона). Виграє той, хто швидко і правильно заповнить своє ігрове поле.     Варіант 4. Педагог почергово показує дітям сюжетні картинки. Діти складають за ними прості речення, називають пору року й визначають, чи можна виконувати зображувану дію, а чи ні. Виграє той, хто швидко й правильно заповнить своє ігрове поле.     Варіант 5. Педагог почергово показує дітям сюжетні картинки. Діти придумують складнопідрядні речення, встановлюючи причинно-наслідкові зв'язки, обґрунтовують твердження щодо шкідливості для здоров'я зображеної дії. Виграє той, хто швидко й правильно заповнить своє ігрове поле.                                   Школа     Мета. Вчити цікаво «прочитати» картинку.      Обладнання. Сюжетні картинки за кількістю дітей. Конверти великого розміру. Указка. Підставка для картинок.     Хід гри. Вихователь звертаючись до дітей, каже: «Ваші старші товариші вчаться в школі. Там вони читають, лічать, пишуть. Ви теж незабаром підете до школи. А зараз ми пограємо в школу. Я буду вчителем, а ви — мої учні. Кожному з вас я дам конверти. Це будуть, ваші сумки, як у справжніх школярів. В них лежать картинки. Ви повинні уважно їх розглянути і скласти розповідь за ними, немовби прочитати їх. Виграє той, хто складе найцікавішу розповідь за змістом картинки». В разі потреби вихователь ставить дітям допоміжні запитання, спрямовуючи їхні розповіді.  Екскурсія до бібліотеки „Чарівна кімната” Мета. Ознайомити дітей з дитячою бібліотекою, виховувати любов до книги, вміння її берегти. Викликати бажання стати активними  читачами й помічниками бібліотекаря. Вихователь. кожна книга результат праці великого колективу людей, дорогоцінний скарб нашого народу, держави. Як і все державне майно, книги треба берегти. Найбільш книг зібрано в бібліотеках. Усім учням слід уміти користуватися бібліотекою. Цим умінням поступово оволодієте й ви. Сьогодні у нас буде бібліотечний урок і проведемо його ми в надзвичайній кімнаті. Ви вже здогадалися, що це – бібліотека, найчарівніша кімната в нашій школі. Казкова кімната. Ви можете  зустрітися з доброю Попелюшкою, попасти на казковий  бал у королівський палац… (показую книгу). Або разом із Гаррі Поттером стати володарем золотих перснів… Дуже багато цікавих пригод і подорожей чекає на вас у нашій шкільній бібліотеці. Треба тільки взяти книжку з полиці, зручно сісти за стіл і почитати. Вихователь. А як звати людину, що працює в бібліотеці, видає дітям книги? (Знайомить дітей із бібліотекарем). Бібліотекар. Тепер скажіть, до скількох ви вмієте лічити? (Діти відповідають: до 100, до 1000…)  От які ви молодці. Але, мабуть, ніхто з вас не зміг би порахувати всі книги в нашій бібліотеці, адже їх тут дуже багато. Уявіть собі, що всі книги звалені посеред кімнати. Це була б величезна гора, може й до самої стелі. Ви приходите, просите книгу про Червону Шапочку. Я довго її шукаю – день, а то і два і, нарешті, стомившись, знаходжу. Напевне, нікому не заотілося б  ще раз прийти в таку бібліотеку. -         У будь-якій бібліотеці, діти, легко знайти книгу. Давайте спробуємо. Про кого ви хотіли б прочитати? Хто ваш улюблений персонаж? (Котигорошко. Лікар Айболить. Івасик Телесик.) -         Добре. Я знайду ці книги. А ви хором лічіть, поки я їх шукатиму. (Знаходжу.) -         Бачите, діти, ви порахували до 10,  а я  всі три книги знайшла. А чому я їх так швидко знайшла ? (Книги розставлені в певному порядку.) -         Правильно. У кожної книги в бібліотеці є своя точна адреса, своя  «квартира», своя «кімната» і навіть місце. Коли книга йде в гості до читачів, місце її вільне. Повернувшись «додому» - в бібліотеку, вона знову стає на своє місце. -         Щоб бібліотечна книга жила довго, її треба берегти. Ось погляньте на ці дві книги (показую однакові книги, але одна чиста, а друга пошарпана, з обірваною обкладинкою). Вони одночасно надійшли до нас в бібліотеку. І одну діти брали читати, і другу. Та як читали їх учні, можуть сказати самі учні, точніше – їхній вигляд. Які по-вашому, діти читали цю книгу? Хороші? А цю… То як слід берегти книгу, щоб вона жила довго-довго, щоб її могло прочитати багато дітей? -         Правильно, книгу варто обгорнути, не загинати сторінок, не малювати на ній, не брати її брудними руками, не перегинати, не читати за обідом. Не читати лежачи… Всі ці правила, я впевнена, ви запам’ятаєте і будете їх дотримуватися. А тепер послухайте наших бібліотечних активістів. Вони роздають пам’ятки дітям, як треба поводитися з книгою. 1-ша дитина. У нас у бібліотеці є бюро знахідок. Тут багато дивних речей. Ми ніяк не можемо розібратися: хто їх загубив, кому їх віддати?  Може ви допоможете нам. (Бере торбину, виймає з неї речі  і продовжує.) Кому належить цей смугастий ковпачок? Розкажіть хто такий Буратіно, хто пошив цей  ковпачок і де Буратіно міг його загубити? (Діти відповідають). 2-га дитина. А ось кошик. У ньому пиріжки, може ви знаєте, чиї вони? (Червоної Шапочки). Кому несла вона гостинець? Що трапилося з нею? Хто автор казки? 3-тя дитина. Хто загубив кришталеву туфельку? Хто б міг її залишити і де? (Попелюшка). Чому її так дивно звуть? Звідки у неї такі туфельки? 4-та дитина. А ось у нас ще лікарська валізка. Тут є градусник, цукерки. Що це за дивний лікар їх приписує? (Айболить. Він лікує звірят). Хто написав цю книгу про доброго лікаря? 5-та дитина. Ось і спорожніло наше бюро знахідок, усі речі знайшли своїх господарів. І в цьому допомогли нам ви. Молодці! (Бібліотекар ознайомлює дітей з фондом бібліотеки.) Вихователь. Чи сподобалося вам у нашій бібліотеці?  Хто хоче стати її читачем?